Знаєте чи Ви, що пороками на шкурках називаються ушкодження волосяного покриву і міздрі, що виникають при житті, у процесах вибою, зйомки, первинної обробки, зберігання й транспортування. Нижче приводяться найбільш характерні пороки.
Прижиттєві пороки
Зашмати — порок шкурки, що виникає в результаті бійок звірів і що виражається в поразці міздрі (шкурки нагадують "решеть"), а іноді, у порушенні росту волосся на місцях укусів.
Профілактика
Пороками на шкурках називаються ушкодження волосяного покриву й міздрі, що виникають при житті, у процесі вибою, зйомки, первинної обробки, зберігання й транспортування. Нижче приводяться найбільш характерні пороки.
Прижиттєві пороки
Зашмати — порок шкурки, що виникає в результаті бійок звірів і що виражається в поразці міздрі (шкурки нагадують "решеть"), а іноді, у порушенні росту волосся на місцях укусів.
Профілактика — правильне розсадження
Курне хутро з'являється на певних етапах осінньої линьки, коли вилінівають літні пухові волосся. Що вибилися на поверхню, що й зачепилися за вершини що криють волосся, вони створюють враження запиленого хутра. Цей порок спостерігається на шкурках норок, забитих за кілька днів до дозрівання зимового хутра, коли вилініває останній літній пух.
Білопухливість — це ослаблене фарбування пухових волось у хутрових звірів. Білопухливість варіює в широких межах від незначного посвітління підпуши до білого кольору. У багатьох випадках білопухість супроводжується й ослабленням пігментації що криють волосся. Цей порок може виникнути як спадкоємна ознаки внаслідок неправильної годівлі, а також у результаті захворювання звірів. Найчастіше білопухість виникає там, де звірам згодовують зіпсований риб'ячий або м'ясний корм, прогірклий жир, де багато вітамінів зруйновані, особливо групи В, З, РР, і не засвоюється залізо при згодовуванні молодняку в більших кількостях деяких видів тріскових риб (минтая, мерлузи, мерлана).
Стрижене хутро — виникає при скусуванні волосяного покриву самим звіром або друг у друга. Стриженість може бути суцільний або у вигляді маленьких острівців. Він схожий на нерівну стрижку хутра ножицями. Звірі "стрижуть" хутро в різні періоди, але в норок виділяють два періоди масової "стрижки": перший — це липень-вересень, другий — з настанням різкого похолодання. Причина захворювання не з'ясована. Припускають, що причиною його можуть бути болючі відчуття або нервове захворювання, а також неповноцінна годівля.
Самопогризання — важке захворювання, якому піддані не тільки норки, але й кролики, песці й лисиці. Захворювання проявляється занепокоєнням звірів, підвищеною нервозністю, покусами тіла й згризанням окремих частин тіла. На шкурках норок виявляється у вигляді покусів шкіри, недостачі всього або частини хвоста.
Причин захворювання багато:
- наслідок інфекційного захворювання вірусного походження;
- нервовий розлад, який може бути викликане пересадженням звірів в інші клітки;
- антисанітарний стан у будиночку, тому що бруд, особливо кал, діючи на шкіру, викликає сильне роздратування;
- неповноцінна годівля, недолік у раціоні вітамінів групи В и С. Вицвітання хутра може бути не тільки у виробі, але й при житті звіра. Вицвіле хутро буріє або ставати бляклим. Пігмент руйнується під дією світла й особливо під прямими сонячними променями. Вологість волось підсилює й прискорює вицвітання, мабуть, цим і пояснюється, що волосяний покрив на живому звірі вицвітає в багато разів швидше хутряного виробу, що зберігається в більш сприятливих умовах.
Злиплий мех. В антисанітарних умовах змісту волосяний покрив, забруднений екскрементами й кормами, зсихається в пучки. Профілактика - гарні умови змісту. Лупа утворюється при сильному лущенні лускатого шару шкіри. При житті звіра лупа сприяє сплутаності, зваляності хутра. Хутро, засмічений лупою, робить неприємне враження. При обробці коротковолосих шкурок цей порок віддаляється. Підвищене лущення лускатого шару обумовлене відсутністю в раціонах незамінних жирних кислот.
Іржаве хутро утворюється при забрудненні волосяного покриву про іржаву сітку, на хутрі з'являються іржаві плями. Масовість цього пороку спостерігається в сиру дощову погоду при змісті звірів у клітках з неоцинкованого дроту. Особливо він помітний у світлозабарвлених звірів. Свіжу поверхневу іржу можна очистити або відмити із застосуванням миючих засобів. Але якщо іржа проникнула в корковий шар волосся, порок в умовах господарства вилучити неможливо.
Підмокання характеризується порушенням сечовипускання, внаслідок чого вона розтікається по черевцю звіра, ушкоджуючи шкіру й волосяний покрив. Причина хвороб до кінця не з'ясована, вона спостерігається при циститі, неправильній годівлі, порушенні обміну речовин (багато в раціоні жиру, мало вуглеводів), при згодовуванні несвіжих продуктів і т.д. Перший спалах відзначається восени. Профілактика - з раціону виключають недоброякісні продукти, збільшують дачу вуглецевих кормів.
Забезпечують звірів безперебійно водою. Призначають дезінфікуючі й сечогінні засоби: салол, уротропін, антибіотики.
Синці на міздрі, закривавленість хутра й міздрі утворюється від розриву кровоносних посудин і защемлення черепа при неакуратному вибої звірів ударом по тімені, при доставці кровоточивих тушок з ферм на пункт обробки, при розривах кровоносних посудин. Закривавлена шкіра швидше загниває, кров просочує волосся, офарблює корковий шар. Порок стає непереборним.
Зажирення хутра відбувається при неакуратній зйомці шкурок і недбалому знежиренні міздрі. Жир, що потрапив на волосяний покрив, склеює волосся й згодом окисниться, залишаючи жовті плями. Що залишився жир на міздрі, взаємодіючи з колагеном, викликає розм'якшення міздрі, шкурки зігріваються й міцність шкіри знижується. Протяг утворюється при неакуратному знежиренні міздрі, відбувається підрізання цибулин, і волосся випадає.
Недосушена міздря виходить при високій температурі й нерівномірному випарі вологи. Поверхневі шари шкіри пересихають, а внутрішні залишаються вологими. Недосушені шари незабаром загнивають, і на них утворюються теклість волосся й облисіння. Усадка шкурок — при зйомці із правилок недосушених шкурок усадка по довжині може досягтися 3 см.
Цвіль — при зберіганні шкурок у приміщенні з підвищеною вологістю на шкурках розбудовується цвіль кольору борошняному пилу або зеленуватого кольору. При проростанні гіф у глиб дерми розбудовуються процеси, що супроводжуються теклістю волосся. Молеєдини. Для хутрових шкурок небезпечні моль, кожеїди, таргани й мурахи.